Новости Энциклопедия переводчика Блоги Авторский дневник Форум Работа

Декларация Поиск О нас пишут Награды Читальня Конкурсы Опросы








ГП-цитатник

Антисуржик

Модератор: Dragan

Антисуржик

Сообщение Marko » Вт сен 09, 2008 11:43

Комментарий к изданию "Антисуржик":
Петро ФЕДОТЮК (журнал "Вітчизна" №1-2, 2007 р.)
Потрібні книжки не завжди знаходять адресата вчасно, надто ж у наш час, коли території, де вони побутують, можна означити як острови в океані, навіть не архіпелаги. Ось так із запізненням прибився до мене «Антисуржик» за загальною редакцією Олександри Сербенської (Львів, «Світ», 1994) – видання у нашому повсякденні дуже потрібне, корисне, адже нинішній мовний простір – чи не на дев’яносто відсотків суржикомовний. Передовсім – про тавтологічні вислови, що на них звернуто увагу в книжці, позаяк навіть ті, хто, здавалося б, правильно розмовляють по-українському, не замислюються над такими усталеними помилками, як «адреса місця проживання» (адже адреса – це і є місце проживання), «бачити сновидіння» (бачити і видіти – синоніми, тобто треба: «бачити сни»), «вільна вакансія» (вакансія й означає вільне місце), «пам’ятні сувеніри» (адже сувенір – подарунок на спомин), «період часу» (період – це і є відрізок часу, впродовж якого щось відбувається), «сьогоднішній день» (у слові «сьогоднішній» уже є корінь «день»). Не кажучи вже про такі банальні описки, як «моя автобіографія», «мій автопортрет», «мій власний погляд», «моє особисте враження» (бо займенник «мій» це і є «власний», «особистий»)...
Проте, попри всі плюси видання, не можна й не спіткнутися об речі сумнівні або й неприйнятні для правильного мовлення. Наприклад, на с. 14 читаємо «бенкет... вимагає тостів», «любовні листи вимагають особливої уваги до слова» – с. 19, хоча доречно було б в обох випадках вжити дієслово «потребують» або ж по-іншому побудувати фразу (скажімо, «на бенкетах не обійтися без тостів»). На с. 25 замість «блюдечок» пропонують «тарілочки», хоч є й «блюдо» – широка посудина, в яку кладуть або насипають страви, «блюдце» – чайний посуд, «блюдо» – ще й геологічний термін. Для чого ж збіднювати мову, викидаючи з неї «блюдечко», «блюдце»? Пригадаймо, в шістдесяті роки минулого століття по-українському було писано лиш «літаючі блюдця», а не «тарілки»...
На тій же с. 25 замість неправильного «чердак» подано «горище», а в дужках ще й «стрих». Мабуть, у діалектному слові немає потреби, коли йдеться про норму, позаяк виникає небажаний перегук зі «стріхою». Там само на суржикову фразу «не трож нічого» подається як правильний відповідник «не рухай нічого», хоч по-літературному – «не чіпай», то більше, що на с. 27 у вислові «не трогай Оксанки» подано: «не чіпай Оксанку». Через одну сторінку «щоб були острижені» виправлено на «нігтики щоб були обтяті», але ж можна й – «обрізані».
Рекомендоване на с. 28 натомість «кружки чисті» – «горнятка чисті» не всі сприймуть, оскільки в літературній мові «кружка» – це кухоль, металева ще – кварта, а «горнятко» відоме як зменшувально-пестливе до горня (маленький горщик). Отож «кухлики (кухлички) чисті»? З наступної сторінки дізнаємося про табу на слово «прохолодно», бо «прохладно» трактується лише як «холодно». І на тій-таки сторінці читаємо, що замість «скоро» треба казати «незабаром», але ж може бути й інший контекст, де до речі буде «швидко», «прудко», «хутко»; хіба ж скажеш: «він біг незабаром»?
Далі нам пропонують не «прогулятися», а «пройтися»; чом не можна «погуляти»? Коли «трамвай битком набитий», то це, звісно, віддає калькою, але й рекомендоване «напхом набитий» не є взірцем, хоч його й пропонують словники: краще «напхом напханий». Шанувальники української з «Антисуржику» чомусь оминають слово «борошно» у вислові, де йдеться про «муку», не хочуть «пряників», лише «медяників», хоч медяник – то і є «медовий пряник»; «підодіяльник» трактовано як «пішву», хоч є й «підковдра» і не зафіксоване в словниках, але досить-таки незлецьке слово «наковдреник». Чомусь замість «корзинок» запропоновано «кошечки» (усе ж «кошички»), унормовується «будь-ласка» (непотрібний дефіс), «холодець» замінено не «драглями», а «дриглями». На с. 47 пропонуються вислови «ми не конкурентноздатні» (неконкурентноспроможні), а на с. І28 – «конкурентноздатний», «конкурентоспроможний»; нормою можна вважати лише «конкурентоспроможний». А ще замість «толковий спеціаліст» подано «розумний фахівець» – чому ж не «тямущий»? До «керосину» немає літературного відповідника «гас», лише діалектне «нафта», до «дубльонки» – «шкірянка», чому ж не «кожушок»?
На жаль, таких неточностей у книжці чимало.
Добре було б, після належних виправлень, перевидати її.
Где запрещено смеяться, там, как правило, и плакать нельзя.
(Станислав Ежи Лец)
Аватара пользователя
Marko
Физик
 
Сообщения: 16559
Зарегистрирован: Ср дек 27, 2006 01:21
Откуда: Киев
Язык(-и): en,pl,de,cs,sk>ru,uk






Словари русского языка

www.gramota.ru
Словарь Мультитран
Язык

Вернуться в Украинский язык

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 2